Виявляється, грою у петанк захоплюється весь бомонд: Ален Делон, Бріжіт Бардо, князь Монако Альбер ІІ і навіть король Таїланду Маха Вачхіралонгкон. В Україні ж цей вид спорту тільки починає набирати обертів. Mixsport зустрівся з президентом Всеукраїнської федерації петанку Василем Леськівим, який розповів нам, як розвивається петанк серед школярів, хто із українських знаменитостей ним захоплюється, чому петанк має всі шанси, щоб стати спортом номер один, а також пояснив, чому саме Всеукраїнська федерація петанку робить найбільше для популяризації цієї гри.
Все почалося з того, що люди, котрі бували за кордоном, дізналися там про петанк і почали завозити його в Україну. Таким чином, утворилась спільнота тих, хто зацікавлений у цьому виді спорту. Також утворилася федерація в Ужгороді, й ми всі гуртувалися навколо неї. Однак тоді люди просто збиралися й грали, не було ніякої стратегії. Потім ми почали обговорювати розвиток петанку в Україні. Згодом я запропонував створити всеукраїнську федерацію. Для цього потрібно зробити певні юридичні кроки: реєстрація федерації, визнання виду спорту на офіційному рівні, затвердження правил і т.д. Ми створили Всеукраїнську федерацію петанку, подали документи для визнання петанку офіційним видом спорту в Україні та затвердження правил.
У нас різні підходи щодо розвитку цього виду спорту. Наш акцент зроблено на молодь. Завдяки Всеукраїнській федерації петанку у школі діти на уроках фізичного виховання та спорту займаються петанком, починаючи з першого класу.
Ви співпрацюєте з Федерацією петанку України?
Співпраця виглядає наступним чином: ходимо один до одного в гості, беремо участь у змаганнях, ділимося інформацію. Ми працюємо над тим, щоб об'єднатися і разом розвивати петанк. На жаль, поки що це тільки розмови.
Що ваша федерація зробила для популяризації петанку серед дітей та молоді?
Спочатку я запровадив петанк в одній приватній школі Києва. Одночасно наша федерація розробила методику, як використовувати гру в петанк на уроках фізичної культури. Ми подали цю методику до Міністерства освіти і науки України. Після цього петанк було визнано однією із дисциплін для уроків фізичного виховання, так само як футбол, баскетбол та ін. Крім того, для 1 – 4 класів я розробив м'які кулі для гри у петанк, замість металевих. Вони легкі та більш безпечні. Вчителям фізичної культури ми пояснюємо, як працювати на уроках і використовувати петанк так, щоб учням було цікаво, проводимо тренінги.
Як потрібно проводити урок, на якому грають у петанк, щоб він був цікавим для дітей?
Один із прикладів – використання м'яких куль. Ми зробили їх яскравими, зараз навіть є модель під назвою «Монстри». І діти змагаються між собою цими «монстрами». Для урізноманітнення елементи петанку можна застосовувати в різних видах спорту, наприклад футболі чи єдиноборствах. Наприклад, учень кидає кулю, а потім робить якийсь гімнастичний елемент.
Зараз є додатки для гри в петанк на смартфонах. Ми плануємо зробити так, щоб грали і у смартфоні, і у реальному житті. Спочатку люди грають віртуально, а потім можна викликати один одного на дуель і зіграти вживу.
Можете сказати, чому тренерам і вчителям корисно співпрацювати саме з вашою федерацією?
Наша федерація надає повний набір розроблених нами методик. У нас працюють професійні тренери. Я закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України. Тобто президент Всеукраїнської федерації петанку є колишнім професійним спортсменом і професійним тренером. У нас є чітке розуміння щодо розвитку федерації.
Чи існує перспектива того, що у майбутньому в Україні будуть готувати професійних тренерів конкретно з петанку? Наприклад, у НУФВСУ відкриється така спеціальність.
Звісно, перспектива є. Я навіть обговорював це з ректором. Але спочатку потрібно, щоб петанк в Україні розвивався. Поки що цей вид спорту у нас тільки на початковій стадії розвитку. У перспективі ж петанк – спорт номер один.
Спорт номер один? Чому?
Бо це масовий вид спорту. У петанк може грати будь-хто: дитина, дорослий, пенсіонер. Щоб навчитися грати у петанк достатньо 15 хвилин.
Які є перспективи для спортсменів з професійної точки зору? Чи можливо заробляти на цьому виді спорту?
Така практика є в інших країнах. Король Таїланду обожнює петанк. Той, хто стане чемпіоном Таїланду з петанку, отримує 100 000 доларів. Там кожен грає у петанк, бо це шанс вибитися у люди. У Франції є комерційні турніри. До однієї команди можуть входити представники різних країн. Але туди дуже непросто потрапити, потрібно мати високий рівень майстерності. Для того щоб по всьому світу проходили масштабні комерційні турніри, Міжнародна федерація петанку має провести ребрендинг.
Щоб залучити багато глядачів на спортивні змагання, з них потрібно робити шоу, додавати видовищності. Чи можна урізноманітнити змагання з петанку? Якщо так, то яким чином?
Можна. Один із варіантів – проведення змагань у торгово-розважальних центрах. Нещодавно у ТРЦ «Gulliver» проводили міні-турнір з фехтування. Я пропонував петанк, але поки ми не домовилися. Така ідея є у мене вже давно і я активно працюю у цьому напрямку.
Є в планах залучати когось із знаменитостей?
Я це регулярно роблю. Наприклад, нещодавно Володимир Кличко на відео для Mixsport зіграв у петанк. Та ще 3-4 роки тому Віталій і Володимир Клички регулярно грали у петанк в XPARK. Крім того, Віталій Кличко є представником петанку на світовій арені. Міжнародна федерація петанку для популяризації цього виду спорту залучала зірок. Я запропонував Віталію стати обличчям петанку у всьому світі. Він погодився, й ми зробили промо-фото, які Міжнародна федерація публікувала у своїх соціальних мережах і на сайті. Також петанк поширюють Василь Вірастюк і Олександр Педан.
Всеукраїнська федерація петанку бере участь у міжнародних змаганнях?
Ні. Я не бачу сенсу їздити та посідати останні місця. Шансів посісти призове місце немає.
Чому?
Бо в інших країнах у петанк грають з дитинства. У нас же він тільки-тільки почав розвиватися.
Але ж ви розвиваєте петанк в Україні, їздите до різних шкіл. Чи є перспектива того, що ті діти, які зараз вже грають у петанк на уроках, у майбутньому зможуть посідати призові місця на міжнародних змаганнях?
Так. Наші школярі вже їздили у Марокко на Гімназіаду. Вперше до програми було включено петанк. І Україна стала однією з перших країн, що взяла участь у змаганнях саме з петанку. Крім нас були Франція, Туреччина та Марокко. Ми посіли останнє місце, але перспектива є. І я навіть можу сказати, хто через декілька років стане топ-гравцем з петанку – це буде дитина із села. Бо у таких дітей є стимул. Гарантую, що перечитавши це інтерв'ю через 5 років, ви переконаєтеся, що я правий.
В Україні є бренди, що зацікавлені у тому, щоб спонсорувати петанк?
Поки що брендам це нецікаво. Ми зверталися до Cocа-Cola Ukraine. Перше їхнє питання: «Скільки глядачів збирається на ваші турніри?». Я кажу, що 50. На це мені відповіли, що коли буде 5000 глядачів, ми подумаємо над вашою пропозицією. Я працюю над тим, щоб залучати іноземні бренди, наприклад, французьке вино. Бо у культурі петанку закладено, що дорослі можуть грати й одночасно пити вино. Я комунікую з різними брендами, але поки це важко дається. Зараз ми в активному пошуку спонсорів, яким цікаво розвивати петанк.
В яких містах України у петанк грає найбільше людей?
Найбільше у Харкові. Потім йдуть Ужгород і Київ.
Можете назвати найкращі та найбільш комфортні майданчики для гри у петанк у Києві та в інших містах?
У петанку немає чітких стандартів, як, наприклад, у тенісі. Кожен майданчик має свої особливості. Не можна тільки, щоб була висока трава, бетон, асфальт і пісок. Має бути гравійна поверхня, але критеріїв щодо сорту чи кількості гравію немає. Щодо комфорту, то можу виділити Парк імені Максима Горького у Харкові. Це ідеальна локація, бо там є необхідне покриття, душові, роздягальні, кафе. У Києві ми плануємо побудувати 10 професійних сучасних майданчиків для гри у петанк на території XPARK.
З якими труднощами вам найчастіше доводиться стикатися у межах вашої діяльності?
Стереотипи. Дуже часто чую слова типу: «Я не буду займатися петанком, бо це вид спорту для пенсіонерів». Ми намагаємося з цим боротися, але неможливо відчути задоволення і азарт від петанку, поки не зіграєш у нього.
Ми провели чемпіонат України, Кубок України та дитячий чемпіонат України. Однак я акцентую, що нашою метою не є проведення змагань. Наша мета – популяризація петанку. Для цього за останні роки ми об'їздили 17 міст. Як результат – у 500 школах України знають, що таке петанк. Ми вважаємо це нашою основною заслугою. Спочатку потрібно, щоб всі знали про цей вид спорту, вміли добре грати, а потім вже можна й на змагання їздити.
Які у вас плани на 2020 рік?
Головний проєкт, над яким я плідно працюю – це «Петанк у всіх парках Києва», а також в Україні. У нас в парках, частіше за все, пенсіонери грають у шахи, доміно чи карти. При цьому, вони постійно сидять. Під час гри у петанк потрібно ходити, кидати кулі. Це дає хоча б мінімальну рухову активність. Плануємо у кожному парку створити майданчик для петанку, щоб і діти, і дорослі, і люди літнього віку могли грати. Крім того, можна проводити змагання між парками. Скажімо, у районі міста між собою змагаються Парк 1 і Парк 2. Потім переможець змагається з парком з іншого району чи навіть іншого міста. Ще плануємо організувати шкільну лігу, а також проводити більше чемпіонатів України для школярів.